| обюрокра́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обюрокра́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обюрокра́чуймо | |
| 2 особа | обюрокра́чуй | обюрокра́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обюрокра́чуватиму | обюрокра́чуватимемо, обюрокра́чуватимем |
| 2 особа | обюрокра́чуватимеш | обюрокра́чуватимете |
| 3 особа | обюрокра́чуватиме | обюрокра́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обюрокра́чую | обюрокра́чуємо, обюрокра́чуєм |
| 2 особа | обюрокра́чуєш | обюрокра́чуєте |
| 3 особа | обюрокра́чує | обюрокра́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обюрокра́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обюрокра́чував | обюрокра́чували |
| жін. р. | обюрокра́чувала | |
| сер. р. | обюрокра́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обюрокра́чувавши | ||