| обґрунто́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обґрунто́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обґрунто́вуймо | |
| 2 особа | обґрунто́вуй | обґрунто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обґрунто́вуватиму | обґрунто́вуватимемо, обґрунто́вуватимем |
| 2 особа | обґрунто́вуватимеш | обґрунто́вуватимете |
| 3 особа | обґрунто́вуватиме | обґрунто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обґрунто́вую | обґрунто́вуємо, обґрунто́вуєм |
| 2 особа | обґрунто́вуєш | обґрунто́вуєте |
| 3 особа | обґрунто́вує | обґрунто́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обґрунто́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обґрунто́вував | обґрунто́вували |
| жін. р. | обґрунто́вувала | |
| сер. р. | обґрунто́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обґрунто́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обґрунто́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обґрунто́вувавши | ||