| ові́яний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ові́яний | ові́яна | ові́яне | ові́яні |
| родовий | ові́яного | ові́яної | ові́яного | ові́яних |
| давальний | ові́яному | ові́яній | ові́яному | ові́яним |
| знахідний | ові́яний, ові́яного | ові́яну | ові́яне | ові́яні, ові́яних |
| орудний | ові́яним | ові́яною | ові́яним | ові́яними |
| місцевий | на/в ові́яному, ові́янім | на/в ові́яній | на/в ові́яному, ові́янім | на/в ові́яних |