| онтоети́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | онтоети́чний | онтоети́чна | онтоети́чне | онтоети́чні |
| родовий | онтоети́чного | онтоети́чної | онтоети́чного | онтоети́чних |
| давальний | онтоети́чному | онтоети́чній | онтоети́чному | онтоети́чним |
| знахідний | онтоети́чний | онтоети́чну | онтоети́чне | онтоети́чні |
| орудний | онтоети́чним | онтоети́чною | онтоети́чним | онтоети́чними |
| місцевий | на/в онтоети́чному, онтоети́чнім | на/в онтоети́чній | на/в онтоети́чному, онтоети́чнім | на/в онтоети́чних |