опе́ртий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опе́ртий | опе́рта | опе́рте | опе́рті |
родовий | опе́ртого | опе́ртої | опе́ртого | опе́ртих |
давальний | опе́ртому | опе́ртій | опе́ртому | опе́ртим |
знахідний | опе́ртий, опе́ртого | опе́рту | опе́рте | опе́рті, опе́ртих |
орудний | опе́ртим | опе́ртою | опе́ртим | опе́ртими |
місцевий | на/в опе́ртому, опе́ртім | на/в опе́ртій | на/в опе́ртому, опе́ртім | на/в опе́ртих |