| опері́зувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | опері́зувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опері́зуймо | |
| 2 особа | опері́зуй | опері́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опері́зуватиму | опері́зуватимемо, опері́зуватимем |
| 2 особа | опері́зуватимеш | опері́зуватимете |
| 3 особа | опері́зуватиме | опері́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опері́зую | опері́зуємо, опері́зуєм |
| 2 особа | опері́зуєш | опері́зуєте |
| 3 особа | опері́зує | опері́зують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| опері́зуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | опері́зував | опері́зували |
| жін. р. | опері́зувала | |
| сер. р. | опері́зувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| опері́зуваний | ||
| Безособова форма | ||
| опері́зувано | ||
| Дієприслівник | ||
| опері́зувавши | ||