опли́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опли́цький | опли́цька | опли́цьке | опли́цькі |
родовий | опли́цького | опли́цької | опли́цького | опли́цьких |
давальний | опли́цькому | опли́цькій | опли́цькому | опли́цьким |
знахідний | опли́цький, опли́цького | опли́цьку | опли́цьке | опли́цькі, опли́цьких |
орудний | опли́цьким | опли́цькою | опли́цьким | опли́цькими |
місцевий | на/в опли́цькому, опли́цькім | на/в опли́цькій | на/в опли́цькому, опли́цькім | на/в опли́цьких |