| оповісти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оповісти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оповісті́мо, оповісті́м | |
| 2 особа | оповісти́ | оповісті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оповіщу́ | оповістимо́, оповісти́м |
| 2 особа | оповісти́ш | оповістите́ |
| 3 особа | оповісти́ть | оповістя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оповісти́в | оповісти́ли |
| жін.р. | оповісти́ла | |
| сер.р. | оповісти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| опові́щений | ||
| Безособова форма | ||
| опові́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| оповісти́вши | ||