опоетизо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | опоетизо́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | опоетизо́вуймо | |
2 особа | опоетизо́вуй | опоетизо́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | опоетизо́вуватиму | опоетизо́вуватимемо, опоетизо́вуватимем |
2 особа | опоетизо́вуватимеш | опоетизо́вуватимете |
3 особа | опоетизо́вуватиме | опоетизо́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | опоетизо́вую | опоетизо́вуємо, опоетизо́вуєм |
2 особа | опоетизо́вуєш | опоетизо́вуєте |
3 особа | опоетизо́вує | опоетизо́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
опоетизо́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | опоетизо́вував | опоетизо́вували |
жін. р. | опоетизо́вувала | |
сер. р. | опоетизо́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
опоетизо́вувавши |