| опоро́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опоро́чений | опоро́чена | опоро́чене | опоро́чені |
| родовий | опоро́ченого | опоро́ченої | опоро́ченого | опоро́чених |
| давальний | опоро́ченому | опоро́ченій | опоро́ченому | опоро́ченим |
| знахідний | опоро́чений, опоро́ченого | опоро́чену | опоро́чене | опоро́чені, опоро́чених |
| орудний | опоро́ченим | опоро́ченою | опоро́ченим | опоро́ченими |
| місцевий | на/в опоро́ченому, опоро́ченім | на/в опоро́ченій | на/в опоро́ченому, опоро́ченім | на/в опоро́чених |