| опоряди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | опоряди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опоряді́мо, опоряді́м | |
| 2 особа | опоряди́ | опоряді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опоряджу́ | опорядимо́, опоряди́м |
| 2 особа | опоряди́ш | опорядите́ |
| 3 особа | опоряди́ть | опорядя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | опоряди́в | опоряди́ли |
| жін.р. | опоряди́ла | |
| сер.р. | опоряди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| опоря́джений | ||
| Безособова форма | ||
| опоря́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| опоряди́вши | ||