| оприто́мнювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (опам’ятовуватися) | ||
| Інфінітив | оприто́мнювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оприто́мнюймо | |
| 2 особа | оприто́мнюй | оприто́мнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оприто́мнюватиму | оприто́мнюватимемо, оприто́мнюватимем |
| 2 особа | оприто́мнюватимеш | оприто́мнюватимете |
| 3 особа | оприто́мнюватиме | оприто́мнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оприто́мнюю | оприто́мнюємо, оприто́мнюєм |
| 2 особа | оприто́мнюєш | оприто́мнюєте |
| 3 особа | оприто́мнює | оприто́мнюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оприто́мнюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оприто́мнював | оприто́мнювали |
| жін. р. | оприто́мнювала | |
| сер. р. | оприто́мнювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оприто́мнювавши | ||