| опрости́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | опрости́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опрості́мо, опрості́м | |
| 2 особа | опрости́ | опрості́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опрощу́ | опро́стимо́, опро́сти́м |
| 2 особа | опро́сти́ш | опро́стите́ |
| 3 особа | опро́сти́ть | опро́стя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | опрости́в | опрости́ли |
| жін.р. | опрости́ла | |
| сер.р. | опрости́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| опро́щений | ||
| Безособова форма | ||
| опро́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| опрости́вши | ||