| опроща́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | опроща́тися, опроща́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опроща́ймося, опроща́ймось | |
| 2 особа | опроща́йся, опроща́йсь | опроща́йтеся, опроща́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опроща́тимуся, опроща́тимусь | опроща́тимемося, опроща́тимемось, опроща́тимемся |
| 2 особа | опроща́тимешся | опроща́тиметеся, опроща́тиметесь |
| 3 особа | опроща́тиметься | опроща́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опроща́юся, опроща́юсь | опроща́ємося, опроща́ємось, опроща́ємся |
| 2 особа | опроща́єшся | опроща́єтеся, опроща́єтесь |
| 3 особа | опроща́ється | опроща́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| опроща́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | опроща́вся, опроща́всь | опроща́лися, опроща́лись |
| жін. р. | опроща́лася, опроща́лась | |
| сер. р. | опроща́лося, опроща́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| опроща́вшись | ||