перев’я́тицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | перев’я́тицький | перев’я́тицька | перев’я́тицьке | перев’я́тицькі |
родовий | перев’я́тицького | перев’я́тицької | перев’я́тицького | перев’я́тицьких |
давальний | перев’я́тицькому | перев’я́тицькій | перев’я́тицькому | перев’я́тицьким |
знахідний | перев’я́тицький, перев’я́тицького | перев’я́тицьку | перев’я́тицьке | перев’я́тицькі, перев’я́тицьких |
орудний | перев’я́тицьким | перев’я́тицькою | перев’я́тицьким | перев’я́тицькими |
місцевий | на/у перев’я́тицькому, перев’я́тицькім | на/у перев’я́тицькій | на/у перев’я́тицькому, перев’я́тицькім | на/у перев’я́тицьких |