| перегово́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | перегово́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перегово́рюймо | |
| 2 особа | перегово́рюй | перегово́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегово́рюватиму | перегово́рюватимемо, перегово́рюватимем |
| 2 особа | перегово́рюватимеш | перегово́рюватимете |
| 3 особа | перегово́рюватиме | перегово́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегово́рюю | перегово́рюємо, перегово́рюєм |
| 2 особа | перегово́рюєш | перегово́рюєте |
| 3 особа | перегово́рює | перегово́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| перегово́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | перегово́рював | перегово́рювали |
| жін. р. | перегово́рювала | |
| сер. р. | перегово́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перегово́рювавши | ||