| перегові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | перегові́рний | перегові́рна | перегові́рне | перегові́рні |
| родовий | перегові́рного | перегові́рної | перегові́рного | перегові́рних |
| давальний | перегові́рному | перегові́рній | перегові́рному | перегові́рним |
| знахідний | перегові́рний | перегові́рну | перегові́рне | перегові́рні |
| орудний | перегові́рним | перегові́рною | перегові́рним | перегові́рними |
| місцевий | на/у перегові́рному, перегові́рнім | на/у перегові́рній | на/у перегові́рному, перегові́рнім | на/у перегові́рних |