| перегука́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | перегука́тися, перегука́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перегука́ймося, перегука́ймось | |
| 2 особа | перегука́йся, перегука́йсь | перегука́йтеся, перегука́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегука́тимуся, перегука́тимусь | перегука́тимемося, перегука́тимемось, перегука́тимемся |
| 2 особа | перегука́тимешся | перегука́тиметеся, перегука́тиметесь |
| 3 особа | перегука́тиметься | перегука́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегука́юся, перегука́юсь | перегука́ємося, перегука́ємось, перегука́ємся |
| 2 особа | перегука́єшся | перегука́єтеся, перегука́єтесь |
| 3 особа | перегука́ється | перегука́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| перегука́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | перегука́вся, перегука́всь | перегука́лися, перегука́лись |
| жін. р. | перегука́лася, перегука́лась | |
| сер. р. | перегука́лося, перегука́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перегука́вшись | ||