| перегука́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | перегука́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перегука́ймо | |
| 2 особа | перегука́й | перегука́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегука́ю | перегука́ємо, перегука́єм |
| 2 особа | перегука́єш | перегука́єте |
| 3 особа | перегука́є | перегука́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | перегука́в | перегука́ли |
| жін.р. | перегука́ла | |
| сер.р. | перегука́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перегука́вши | ||