| перегу́куватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | перегу́куватися, перегу́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перегу́куймося, перегу́куймось | |
| 2 особа | перегу́куйся, перегу́куйсь | перегу́куйтеся, перегу́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегу́куватимуся, перегу́куватимусь | перегу́куватимемося, перегу́куватимемось, перегу́куватимемся |
| 2 особа | перегу́куватимешся | перегу́куватиметеся, перегу́куватиметесь |
| 3 особа | перегу́куватиметься | перегу́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегу́куюся, перегу́куюсь | перегу́куємося, перегу́куємось, перегу́куємся |
| 2 особа | перегу́куєшся | перегу́куєтеся, перегу́куєтесь |
| 3 особа | перегу́кується | перегу́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| перегу́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | перегу́кувався, перегу́кувавсь | перегу́кувалися, перегу́кувались |
| жін. р. | перегу́кувалася, перегу́кувалась | |
| сер. р. | перегу́кувалося, перегу́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перегу́кувавшись | ||