| передружи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | передружи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | передружі́мо, передружі́м | |
| 2 особа | передружи́ | передружі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | передружу́ | передру́жимо, передру́жим |
| 2 особа | передру́жиш | передру́жите |
| 3 особа | передру́жить | передру́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | передружи́в | передружи́ли |
| жін.р. | передружи́ла | |
| сер.р. | передружи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| передружи́вши | ||