переми́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | переми́чний | переми́чна | переми́чне | переми́чні |
родовий | переми́чного | переми́чної | переми́чного | переми́чних |
давальний | переми́чному | переми́чній | переми́чному | переми́чним |
знахідний | переми́чний, переми́чного | переми́чну | переми́чне | переми́чні, переми́чних |
орудний | переми́чним | переми́чною | переми́чним | переми́чними |
місцевий | на/у переми́чному, переми́чнім | на/у переми́чній | на/у переми́чному, переми́чнім | на/у переми́чних |