перему́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | перему́чений | перему́чена | перему́чене | перему́чені |
родовий | перему́ченого | перему́ченої | перему́ченого | перему́чених |
давальний | перему́ченому | перему́ченій | перему́ченому | перему́ченим |
знахідний | перему́чений, перему́ченого | перему́чену | перему́чене | перему́чені, перему́чених |
орудний | перему́ченим | перему́ченою | перему́ченим | перему́ченими |
місцевий | на/у перему́ченому, перему́ченім | на/у перему́ченій | на/у перему́ченому, перему́ченім | на/у перему́чених |