| переозву́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | переозву́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | переозву́чмо | |
| 2 особа | переозву́ч | переозву́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | переозву́чу | переозву́чимо, переозву́чим |
| 2 особа | переозву́чиш | переозву́чите |
| 3 особа | переозву́чить | переозву́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | переозву́чив | переозву́чили |
| жін.р. | переозву́чила | |
| сер.р. | переозву́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| переозву́чений | ||
| Безособова форма | ||
| переозву́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| переозву́чивши | ||