| переокулі́руваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | переокулі́руваний | переокулі́рувана | переокулі́руване | переокулі́рувані |
| родовий | переокулі́руваного | переокулі́руваної | переокулі́руваного | переокулі́руваних |
| давальний | переокулі́руваному | переокулі́руваній | переокулі́руваному | переокулі́руваним |
| знахідний | переокулі́руваний | переокулі́рувану | переокулі́руване | переокулі́рувані |
| орудний | переокулі́руваним | переокулі́руваною | переокулі́руваним | переокулі́руваними |
| місцевий | на/у переокулі́руваному, переокулі́руванім | на/у переокулі́руваній | на/у переокулі́руваному, переокулі́руванім | на/у переокулі́руваних |