| перепрацьо́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | перепрацьо́вуваний | перепрацьо́вувана | перепрацьо́вуване | перепрацьо́вувані |
| родовий | перепрацьо́вуваного | перепрацьо́вуваної | перепрацьо́вуваного | перепрацьо́вуваних |
| давальний | перепрацьо́вуваному | перепрацьо́вуваній | перепрацьо́вуваному | перепрацьо́вуваним |
| знахідний | перепрацьо́вуваний, перепрацьо́вуваного | перепрацьо́вувану | перепрацьо́вуване | перепрацьо́вувані, перепрацьо́вуваних |
| орудний | перепрацьо́вуваним | перепрацьо́вуваною | перепрацьо́вуваним | перепрацьо́вуваними |
| місцевий | на/у перепрацьо́вуваному, перепрацьо́вуванім | на/у перепрацьо́вуваній | на/у перепрацьо́вуваному, перепрацьо́вуванім | на/у перепрацьо́вуваних |