переслідо́вник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(переслідувач) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | переслідо́вник | переслідо́вники |
родовий | переслідо́вника | переслідо́вників |
давальний | переслідо́вникові, переслідо́внику | переслідо́вникам |
знахідний | переслідо́вника | переслідо́вників |
орудний | переслідо́вником | переслідо́вниками |
місцевий | на/у переслідо́вникові, переслідо́внику | на/у переслідо́вниках |
кличний | переслідо́внику | переслідо́вники |
[діал.] |