побі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | побі́чний | побі́чна | побі́чне | побі́чні |
родовий | побі́чного | побі́чної | побі́чного | побі́чних |
давальний | побі́чному | побі́чній | побі́чному | побі́чним |
знахідний | побі́чний, побі́чного | побі́чну | побі́чне | побі́чні, побі́чних |
орудний | побі́чним | побі́чною | побі́чним | побі́чними |
місцевий | на/у побі́чному, побі́чнім | на/у побі́чній | на/у побі́чному, побі́чнім | на/у побі́чних |