пові́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | пові́рювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | пові́рюймо | |
2 особа | пові́рюй | пові́рюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | пові́рюватиму | пові́рюватимемо, пові́рюватимем |
2 особа | пові́рюватимеш | пові́рюватимете |
3 особа | пові́рюватиме | пові́рюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | пові́рюю | пові́рюємо, пові́рюєм |
2 особа | пові́рюєш | пові́рюєте |
3 особа | пові́рює | пові́рюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
пові́рюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | пові́рював | пові́рювали |
жін. р. | пові́рювала | |
сер. р. | пові́рювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
пові́рюваний | ||
Безособова форма | ||
пові́рювано | ||
Дієприслівник | ||
пові́рювавши |