погу́ркувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | погу́ркувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | погу́ркуймо | |
2 особа | погу́ркуй | погу́ркуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | погу́ркуватиму | погу́ркуватимемо, погу́ркуватимем |
2 особа | погу́ркуватимеш | погу́ркуватимете |
3 особа | погу́ркуватиме | погу́ркуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | погу́ркую | погу́ркуємо, погу́ркуєм |
2 особа | погу́ркуєш | погу́ркуєте |
3 особа | погу́ркує | погу́ркують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
погу́ркуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | погу́ркував | погу́ркували |
жін. р. | погу́ркувала | |
сер. р. | погу́ркувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
погу́ркувавши |