| | |
| понатяга́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | понатяга́тися, понатяга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | понатяга́ймося, понатяга́ймось |
| 2 особа | | понатяга́йтеся, понатяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | понатяга́ємося, понатяга́ємось, понатяга́ємся |
| 2 особа | | понатяга́єтеся, понатяга́єтесь |
| 3 особа | понатяга́ється | понатяга́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | понатяга́вся, понатяга́всь | понатяга́лися, понатяга́лись |
| жін.р. | понатяга́лася, понатяга́лась |
| сер.р. | понатяга́лося, понатяга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| понатяга́вшись |
