прив’я́зуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | прив’я́зуватися, прив’я́зуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | прив’я́зуймося, прив’я́зуймось | |
2 особа | прив’я́зуйся, прив’я́зуйсь | прив’я́зуйтеся, прив’я́зуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прив’я́зуватимуся, прив’я́зуватимусь | прив’я́зуватимемося, прив’я́зуватимемось, прив’я́зуватимемся |
2 особа | прив’я́зуватимешся | прив’я́зуватиметеся, прив’я́зуватиметесь |
3 особа | прив’я́зуватиметься | прив’я́зуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прив’я́зуюся, прив’я́зуюсь | прив’я́зуємося, прив’я́зуємось, прив’я́зуємся |
2 особа | прив’я́зуєшся | прив’я́зуєтеся, прив’я́зуєтесь |
3 особа | прив’я́зується | прив’я́зуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
прив’я́зуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | прив’я́зувався, прив’я́зувавсь | прив’я́зувалися, прив’я́зувались |
жін. р. | прив’я́зувалася, прив’я́зувалась | |
сер. р. | прив’я́зувалося, прив’я́зувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
прив’я́зувавшись |