приві́дця – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | приві́дця | приві́дці |
родовий | приві́дці | приві́дців |
давальний | приві́дці | приві́дцям |
знахідний | приві́дцю | приві́дців |
орудний | приві́дцею | приві́дцями |
місцевий | на/у приві́дці | на/у приві́дцях |
кличний | приві́дце | приві́дці |
[рідко] |