| проблюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проблюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проблю́ймо | |
| 2 особа | проблю́й | проблю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проблю́ю | проблю́ємо, проблю́єм |
| 2 особа | проблю́єш | проблю́єте |
| 3 особа | проблю́є | проблю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проблюва́в | проблюва́ли |
| жін.р. | проблюва́ла | |
| сер.р. | проблюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проблюва́вши | ||