| пробу́ркувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пробу́ркувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробу́ркуймо | |
| 2 особа | пробу́ркуй | пробу́ркуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробу́ркуватиму | пробу́ркуватимемо, пробу́ркуватимем |
| 2 особа | пробу́ркуватимеш | пробу́ркуватимете |
| 3 особа | пробу́ркуватиме | пробу́ркуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробу́ркую | пробу́ркуємо, пробу́ркуєм |
| 2 особа | пробу́ркуєш | пробу́ркуєте |
| 3 особа | пробу́ркує | пробу́ркують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пробу́ркуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пробу́ркував | пробу́ркували |
| жін. р. | пробу́ркувала | |
| сер. р. | пробу́ркувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пробу́ркувавши | ||