| пробурмоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пробурмоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробурмоті́мо, пробурмоті́м | |
| 2 особа | пробурмоти́ | пробурмоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробурмочу́ | пробурмотимо́, пробурмоти́м |
| 2 особа | пробурмоти́ш | пробурмотите́ |
| 3 особа | пробурмоти́ть | пробурмотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пробурмоті́в | пробурмоті́ли |
| жін.р. | пробурмоті́ла | |
| сер.р. | пробурмоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пробурмоті́вши | ||