| пробу́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пробу́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробу́рюймо | |
| 2 особа | пробу́рюй | пробу́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробу́рюватиму | пробу́рюватимемо, пробу́рюватимем |
| 2 особа | пробу́рюватимеш | пробу́рюватимете |
| 3 особа | пробу́рюватиме | пробу́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробу́рюю | пробу́рюємо, пробу́рюєм |
| 2 особа | пробу́рюєш | пробу́рюєте |
| 3 особа | пробу́рює | пробу́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пробу́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пробу́рював | пробу́рювали |
| жін. р. | пробу́рювала | |
| сер. р. | пробу́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пробу́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| пробу́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| пробу́рювавши | ||