| провоско́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | провоско́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | провоско́вуймо | |
| 2 особа | провоско́вуй | провоско́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | провоско́вуватиму | провоско́вуватимемо, провоско́вуватимем |
| 2 особа | провоско́вуватимеш | провоско́вуватимете |
| 3 особа | провоско́вуватиме | провоско́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | провоско́вую | провоско́вуємо, провоско́вуєм |
| 2 особа | провоско́вуєш | провоско́вуєте |
| 3 особа | провоско́вує | провоско́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| провоско́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | провоско́вував | провоско́вували |
| жін. р. | провоско́вувала | |
| сер. р. | провоско́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| провоско́вувавши | ||