| прогвинти́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогвинти́тися, прогвинти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | прогвинти́ться | прогвинтя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогвинти́вся, прогвинти́всь | прогвинти́лися, прогвинти́лись |
| жін.р. | прогвинти́лася, прогвинти́лась | |
| сер.р. | прогвинти́лося, прогвинти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогвинти́вшись | ||