прогерма́нський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прогерма́нський | прогерма́нська | прогерма́нське | прогерма́нські |
родовий | прогерма́нського | прогерма́нської | прогерма́нського | прогерма́нських |
давальний | прогерма́нському | прогерма́нській | прогерма́нському | прогерма́нським |
знахідний | прогерма́нський, прогерма́нського | прогерма́нську | прогерма́нське | прогерма́нські, прогерма́нських |
орудний | прогерма́нським | прогерма́нською | прогерма́нським | прогерма́нськими |
місцевий | на/у прогерма́нському, прогерма́нськім | на/у прогерма́нській | на/у прогерма́нському, прогерма́нськім | на/у прогерма́нських |