| проглаго́лати – дієслово доконаного виду | ||
| (промовити) | ||
| Інфінітив | проглаго́лати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проглаго́лаймо | |
| 2 особа | проглаго́лай | проглаго́лайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проглаго́лаю | проглаго́лаємо, проглаго́лаєм |
| 2 особа | проглаго́лаєш | проглаго́лаєте |
| 3 особа | проглаго́лає | проглаго́лають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проглаго́лав | проглаго́лали |
| жін.р. | проглаго́лала | |
| сер.р. | проглаго́лало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проглаго́лавши | ||