| прогну́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогну́тися, прогну́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогні́мося, прогні́мось, прогні́мся | |
| 2 особа | прогни́ся, прогни́сь | прогні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогну́ся, прогну́сь | прогнемо́ся, прогнемо́сь, прогне́мся |
| 2 особа | прогне́шся | прогнете́ся, прогнете́сь |
| 3 особа | прогне́ться | прогну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогну́вся, прогну́всь | прогну́лися, прогну́лись |
| жін.р. | прогну́лася, прогну́лась | |
| сер.р. | прогну́лося, прогну́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогну́вшись | ||