| прогні́ватися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогні́ватися, прогні́ватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогні́ваймося, прогні́ваймось | |
| 2 особа | прогні́вайся, прогні́вайсь | прогні́вайтеся, прогні́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогні́ваюся, прогні́ваюсь | прогні́ваємося, прогні́ваємось, прогні́ваємся |
| 2 особа | прогні́ваєшся | прогні́ваєтеся, прогні́ваєтесь |
| 3 особа | прогні́вається | прогні́ваються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогні́вався, прогні́вавсь | прогні́валися, прогні́вались |
| жін.р. | прогні́валася, прогні́валась | |
| сер.р. | прогні́валося, прогні́валось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогні́вавшись | ||