| прогово́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прогово́рюваний | прогово́рювана | прогово́рюване | прогово́рювані |
| родовий | прогово́рюваного | прогово́рюваної | прогово́рюваного | прогово́рюваних |
| давальний | прогово́рюваному | прогово́рюваній | прогово́рюваному | прогово́рюваним |
| знахідний | прогово́рюваний | прогово́рювану | прогово́рюване | прогово́рювані |
| орудний | прогово́рюваним | прогово́рюваною | прогово́рюваним | прогово́рюваними |
| місцевий | на/у прогово́рюваному, прогово́рюванім | на/у прогово́рюваній | на/у прогово́рюваному, прогово́рюванім | на/у прогово́рюваних |