| проголи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проголи́тися, проголи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проголі́мося, проголі́мось, проголі́мся | |
| 2 особа | проголи́ся, проголи́сь | проголі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проголю́ся, проголю́сь | проголимо́ся, проголимо́сь, проголи́мся |
| 2 особа | проголи́шся | проголите́ся, проголите́сь |
| 3 особа | проголи́ться | проголя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проголи́вся, проголи́всь | проголи́лися, проголи́лись |
| жін.р. | проголи́лася, проголи́лась | |
| сер.р. | проголи́лося, проголи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проголи́вшись | ||