| прогорі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогорі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогорі́мо, прогорі́м | |
| 2 особа | прогори́ | прогорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогорю́ | прогоримо́, прогори́м |
| 2 особа | прогори́ш | прогорите́ |
| 3 особа | прогори́ть | прогоря́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогорі́в | прогорі́ли |
| жін.р. | прогорі́ла | |
| сер.р. | прогорі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| прогорі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогорі́вши | ||