| прогугня́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогугня́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогугня́вмо | |
| 2 особа | прогугня́в | прогугня́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогугня́влю | прогугня́вимо, прогугня́вим |
| 2 особа | прогугня́виш | прогугня́вите |
| 3 особа | прогугня́вить | прогугня́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогугня́вив | прогугня́вили |
| жін.р. | прогугня́вила | |
| сер.р. | прогугня́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогугня́вивши | ||