продикто́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | продикто́ваний | продикто́вана | продикто́ване | продикто́вані |
родовий | продикто́ваного | продикто́ваної | продикто́ваного | продикто́ваних |
давальний | продикто́ваному | продикто́ваній | продикто́ваному | продикто́ваним |
знахідний | продикто́ваний | продикто́вану | продикто́ване | продикто́вані |
орудний | продикто́ваним | продикто́ваною | продикто́ваним | продикто́ваними |
місцевий | на/у продикто́ваному, продикто́ванім | на/у продикто́ваній | на/у продикто́ваному, продикто́ванім | на/у продикто́ваних |