продо́вжний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | продо́вжний | продо́вжна | продо́вжне | продо́вжні |
родовий | продо́вжного | продо́вжної | продо́вжного | продо́вжних |
давальний | продо́вжному | продо́вжній | продо́вжному | продо́вжним |
знахідний | продо́вжний, продо́вжного | продо́вжну | продо́вжне | продо́вжні, продо́вжних |
орудний | продо́вжним | продо́вжною | продо́вжним | продо́вжними |
місцевий | на/у продо́вжному, продо́вжнім | на/у продо́вжній | на/у продо́вжному, продо́вжнім | на/у продо́вжних |
[розм.] |