| проеційо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | проеційо́ваний | проеційо́вана | проеційо́ване | проеційо́вані |
| родовий | проеційо́ваного | проеційо́ваної | проеційо́ваного | проеційо́ваних |
| давальний | проеційо́ваному | проеційо́ваній | проеційо́ваному | проеційо́ваним |
| знахідний | проеційо́ваний, проеційо́ваного | проеційо́вану | проеційо́ване | проеційо́вані, проеційо́ваних |
| орудний | проеційо́ваним | проеційо́ваною | проеційо́ваним | проеційо́ваними |
| місцевий | на/у проеційо́ваному, проеційо́ванім | на/у проеційо́ваній | на/у проеційо́ваному, проеційо́ванім | на/у проеційо́ваних |